«ЧЕРЕЗ ЛЮБОВ У БЕЗСМЕРТЯ!»

     25 лютого Україна на міжнародному рівні, разом з усіма державами - членами ЮНЕСКО відзначають 150-річчя від дня народження видатної поетеси, письменниці, драматургині та громадської діячки,  перекладачки, фольклористки Лесі Українки.

                             Героям Небесної Сотні присвячується!

 

«В.К. Малик – майстер  історичного жанру!»

    Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище – Сиченко) - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів. Народився В.К. Малик 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. В сусідньому селі Ясногородці закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші. Незабаром розпочалася важка, багаторічна Друга світова війна. Навчання довелось перервати. Молодий студент  працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений. Після війни Володимир Кирилович працював в Ясногородській середній школі. Закінчивши заочно університет у 1950 р., молодий учитель переїхав з Київщини на Полтавщину, в місто Лубни 1953 року. Саме тут, в цьому історичному місті, більше всього захотілось В. Малику своїми творами наблизити події далекого і героїчного минулого до сучасників, розповісти про народних звитяжців, людей особливого героїзму.

 

Літературний подіум.

     Початок 2021 року знаменний для Лубенщини. Відзначають письменники свої ювілейні дати – це  Олександр Печора, Олександр Міщенко, Володимир Малик, Олександр Киян. І з нагоди їх ювілею бібліотекар Мацківської книгозбірні Ніна Бобрик підготувала для читачів літературний подіум під назвою «Письменників Лубенщини вітаєм з ювілеєм. О.А.Печору, О.М. Міщенка, В.К. Малика, О.М.Кияна.»

 

«Соборність. Виклик довжиною в століття.»

Де єдність - там воля, де єдність - там сила,

Там кривди лихої нема.  Хай мати-Вкраїна

Щаслива й красива у єдності всіх обійма.

                                                                                          В. Крищенко

 

«Прийшов у гості на поріг різнобарвний Новий рік!»

Новорічно - різдвяна мозаїка.

Схилився за ворота вечір,

Звізда нова зійшла на обрій.

Той вечір завітав доречно,

З Різдвом Христовим, люди добрі!

     Один з найзнаменитіших і найвеличніших свят в календарі, яким власне започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі іменується просто Різдвом.

 

«Новорічна коляда наближає нам свята!»

  

   Дорогі друзі, шановні читачі! Щиро вітаємо всіх відвідувачів блогу, колег бібліотекарів, користувачів Мацківської сільської бібліотеки з Новорічними та Різдвяними святами!

 

В Український рідний край поспішає Миколай!

 

                                        Я Святого Миколая,
                                        Дуже-дуже добре знаю.
                                        Він на свято в чобіток
                                        Для слухняних діточок
                                        Має у своїй торбинці
                                        Найприємніші гостинці!

 

7 грудня - Всесвітній день української хустки.

Мамина хустка, засіяні квіти по полю

Цвітом любові. Там - спокою, ніжності храм.

Квіти життя, що безжально мережили долю

І з полотна, мов дитя, посміхалися нам.

Мамина доля, мов ниттю, на плечі лягає,

Згасли літа, закурликали в них журавлі.

Пісня натруджених рук лине з рідного краю,

В пам"яті будуть одвічні буденні жалі.

Мамині квіти вели у життєві світанки

І вистеляли дороги в далекі світи.

Тихо молитвою благословляли на ганку.

Мама  і хустка, і квіти, їм - вічно цвісти.

 "Поліг наш народ, наче скошене жито!"
 

                                 Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
                                 Заплачте разом, а не наодинці.
                                 Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
                                 Що мали зватись гордо - українці.
                                                               (Н. Виноградська "Голодомор")

     Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, і пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця найбільшої трагедії ХХ століття.