Пече у серці біль, і сльози очі криють,
За тими, хто за нас пішов у небуття.
Герої не вмирають, в пам'яті зоріють,
Віддавши за Вкраїну все своє життя.
Вишиванко, вишиванко -
Українська берегиня,
У узорах твоїх квітне
Наше серце й Україна.
Одягнімо вишиванки, друзі,
Хай побачить світ нашу красу.
Бо у них живе душа народу,
Крізь віки й століття пронесу.
Його рядки - немов жива сльоза,
У них і біль і правда непохитна,
Стефаникове слово не згаса -
Воно крізь час до серця світить.
Книга єднає береги,
Дарує мудрості дороги.
Європи світлі сторінки
Ведуть до миру й перемоги.