Творча людина з села Мацківці.  Соломаха Микола Трохимович.

        Кажуть, що всі люди народжуються талановитими. Але не всім, як відомо, вдається належним чином розвинути свої здібності, досягти успіху в житті, а тим більше зійти на вершину слави. В кожного на це є свої причини, та одна з найпоширеніших – байдужість до таланту, невизнання своїх здібностей, не підтримка з боку батьків. Таким творчим майстром народних ремесел, художником-оформлювачем є Микола Трохимович Соломаха, який проживає в селі Мацківці.  Народився в селі Олександрівка, в багатодітній сім’ї колгоспників  у 1945 році. Ще з дитячих років батьки привчали до роботи, пас влітку череду корів, телят із старшими товаришами хлопцями. Одне із їх захоплень соломоплетіння, лозоплетіння - це  одне із найдревніших народних ремесел. Люди здавна навчилася використовувати солому злаків після жнив на полі на стерні. Збирали снопики соломи та плели стрічки, для виготовлення солом’яного бриля потрібно 24-26 метрів такої стрічки, потім її зшивають і одержують український солом’яний капелюх. Так розповів Микола Трохимович про свою юнацьку захопленість.

       Але його талант не тільки в ремеслі, а ще Микола Трохимович змалку любив малювати, це йому вдавалось. Після закінчення школи вступає до Лубенського ПТУ-4 на будівельника. Працюючи на Кременчуцькому нафто-переробному заводі, один з керівників запримітив в нього хист до малювання та запропонував вступити до ВУЗу. В  1963 році він вступає до Московського університету мистецтва ім. Н.К. Крупської на факультет живопису і малюнку. Потім служба  в армії, а служив у Германії. І з цих пір він зарекомендував себе, як вмілий художник – оформлювач. Робив стенди, малював портрети, картини, плакати, займався декоративним розписом, хоча вся ця робота давалась для Миколи Трохимовича дуже легко, ставився він до неї з любов’ю.

    Після закінчення університету в 1970 році одружується із Варварою Василівною, в сім’ї народжується син і донька. І так далі займається улюбленою справою в с. Мацківці. На даний час колекції картин в нього немає, бо малював все на замовлення. Багато його лозунгів до дня сільського господарства, до жнив, до дня снопа були оформлені на стендах  в центрі села.

  А от донці Наталії передався  від батька талант, вона вміло вишиває бісером картини, рушники, серветки. Та й  внуки люблять малювати, бо малювання розслабляє дітей, відволікає від напруги і вони разом з дідусем занурюються в безмежний світ мистецтва. На канікулах внук Ярослав разом з дідусем виготовили картину-поробку «Ось такий  урожай кукурудзи» та малює цікаві малюнки.

    Хочеться наголосити, що Микола Трохимович – це майстер на всі руки. Вміє виготовляти з верби сопілочки, свистки, з липи – ложки, та їх розмальовує. І на згадку змайстрував сопілочки та солом’яні брилі та подарував у сільський будинок культури.

   Тож хочеться побажати особисто Миколі Трохимовичу та їхній сім’ї здоров’я, достатку, поваги від дітей та внуків і довгих років спільного життя, адже в цьому році  родина Соломах святкує золоте весілля.

50 — то жнив пора багата,
Хоч іще весна лиш золота...
Зичим в день, який для вас є святом:
Хай зозуля вам кує літа,
Хай дарують весни вам зелені
Чари молоді своїх чудес,
Посилає вам благословення,
Щедру благодать Господь з небес!
Радості, добра вам і здоров'я
На щодень міцного, як граніт.
Світ завжди приймайте із любов'ю,
Хай щастить вам! Многая вам літ!

Роботи вишиті бісером  доньки Наталії.