28 липня - День Української Державності!

Ми йшли крізь час – свідомі, несвідомі,

Долали путь, гортаючи роки.

Скільки людей забутих, невідомих,

Нам торували шлях цей крізь віки.

Ми йшли, і йшли, довкола була змова.

Вела нас віра, всім смертям на зло.

Державність, українська мова -

Ми сподівалися, ми прагнули цього.

Настав цей день – постала Україна,

Від поколінь родин свята молитва.

Із тисячі причин – одна причина,

Знов ллється кров, за волю люта битва!

 

«На Івана на Купала квітка щастя розквітала!»

Купальські ночі в спалахах зірниць.

 А, може, це десь папороть розквітла?

А, може, Мавки з лісових криниць

Черпають воду з місячного світла?

А, може, хтось в діброві заблукав

І світлячки указують стежину

Поміж духмяних і цілющих трав,

Де зачекалась милого дівчина...

 

Еко мандрівка.    «Природа наша – нам, як  мати, умій її шанувати»

До чудо-ліків в гості вирушаймо,

Дивинку щонайменшу помічаймо.

Де материнка, подорожник, молочай,

Повинен знати кожен травознай.

Із вдячністю цілющі трави пийте,

Ростіть здоровими та не хворійте. 

 

День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії.

Іде війна своїм кривавим кроком,
Ординці нищать села і міста,
Та у боях запеклих і жорстоких
Народ на захист Батьківщини встав.

Вже чаша горя повниться по вінця,
Не можна, люди, звикнути до втрат:
Болить душа за кожного вкраїнця,
Та смерть дітей болючіша стократ.

Вмирають діти… Як звучить це дико!
Кого тепер смерть їхня не пройме?!
І крикнуть хочеться нелюдським криком,
Щоб світ здригнувсь і в жалості завмер…

Микола Савенець.

 

Дитяче свято. «Хай дитинство радісно сміється!»

Захист дитинства у цілому світі -

Це місія честі, любові, добра.

Заради майбутнього треба нам жити,

Прекрасне і вічне нехай не вмира.

Хай війни стихають від сміху дитини,

Душа очищається, серце співа,

А розум підносить крізь будні людину,

Порядність всю землю нехай обійма!

 

9 травня – День Європи в Україні

Благословенна та ясна година,

Коли «Буквар» до рук бере дитина.

Коли читає «Кобзаря» юнак,

Коли  Франка «огромнії» сонети підносять дух,

Коли говорить Гете, Шекспір, Міцкевич, Цвейг, а чи Бальзак…

 Виставка пам’ять - «Війні немає забуття!»

Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Борис Олійник.

  8 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні  1939–1945 років. З глибокою повагою згадуємо тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку з нацизмом!

У надзвичайно складний і важкий час ми сьогодні відзначаємо День пам’яті та примирення та 78-му річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні! Цього року Україна вдруге відзначає  в умовах повномасштабної збройної російської агресії, нам знову приходиться відстоювати свою свободу та територіальну цілісність нашої держави, боротися за наше щасливе майбутнє. 

 

«Вам, молодим, завзятим, сильним сьогодні гімн співати час!»

     

  Під такою назвою проходив тиждень молодіжної книги у Мацківській сільській бібліотеці. З віком у дітей звичка читати, набута раніше, поступово зникає. Згасання інтересу до читання відбувається у 9-10 років, а серед старших підлітків з 14. Тому дуже важливо відновлювати і підтримувати інтерес до читання саме у підлітків та молоді. Основною метою є  залучення юнацтва та молоді до читання, популяризації кращих творів української та зарубіжної літератури, знайомства з книжковими новинками, створення позитивного іміджу бібліотек.

 

ЧОРНОБИЛЬ. Як сталася аварія на ЧАЕС»

Зірвався в небо стовп вогню
І заблищало світло всюди,
Земля здригнулась від антен,
"Що сталося?" - кричали люди.

У небі хмари згустком плили
У чорно - жовтому вогні,
Світанки світлі посіріли
Не восени, а навесні.

Ворона криком залилася
На сухім дереві кричить,
Земля зчорніла, обпеклася,
Не буде хліб на ній родить.

Життя, як сон перед очима,
Де все було, цвіли сади,
Де діти сонце малювали,
Де закохались я і ти.

Та один день спалив набуте,
Він став нещадним до людей,
Його ніколи не забути -
Чорнобильський квітневий день.

Юлія Хандожинська

 

Весна… Чорнобиль… Катастрофа…

 

   За днями дні, мина повільно рік,

За днями дні – і другого немає.

Нехай же лихо наше просинає,

I в світі не повториться вовік…

  Чорнобиль… Слово це стало символом горя та страждання, нестерпного болю та покинутих домівок. Це чорний день в історії нашого народу.