«Попіл Чорнобиля осідає на серце»

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Ліна Костенко.

             Скільки б не минуло років, ця дата завжди буде в нашій пам’яті як чорна сторінка в історії України. Вже 36 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. Сьогодні ми вшановуємо загиблих в аварії на ЧАЕС, героїзм працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх хто, причетний до ліквідації наслідків аварії.  

             Цього року весна ще страшніша. Рашистські нелюди 36 днів тримали у страху увесь світ, мародерили та руйнували у Чорнобильській зоні. Тримали у заручниках персонал ЧАЕС, примушуючи до роботи в умовах надмірного опромінення. Ми всі молились, щоб ці жахіття не повторилися. Станцію звільнили 31 березня. 

       Сьогодні в с. Мацківці біля стели «Героям Чорнобиля» відбувся мітинг-реквієм на якому виступили староста Марченко В.М. та учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС Назарко М.П. Хвилиною мовчання пом’янули тих односельчан, що загинули в наслідок катастрофи та всіх тих, хто загинув, захищаючи Україну у війні проти Російського агресора. Поклали корзину і квіти  до підніжжя стели та на могили чорнобильцям на кладовищі. 

     У бібліотеці діє виставка-пам’ять «Свої Чорнобиль має кольори: весна і сонце – до, а горе – після». Тема Чорнобиля широко висвітлена, як в документальних спогадах очевидців, так і в художніх творах українських письменників, а також книги, які розповідають про події тієї вогненної ночі і про долі людей, які не пошкодували власного життя і закрили собою жерло реактора.

 Ми схиляємо голови перед вами чорнобильці! Світ і люди  не мають права забувати вашої жертовності, вашого величного подвигу. Кожен із цих людей - герой! І ми маємо завжди пам'ятати!

Запрошуємо переглянути відеоролик.