Трагедія Бабиного Яру

Понад Бабиним Яром летять журавлі,

Вересневе ридання.

Понад Бабиним Яром летять журавлі,

Як надія остання.

Чорні тіні летять у важкій тишині,

У своїй самотині.

Понад осінь летять, понад ночі і дні,

Ці тіла журавлині.

    Кожного року 29 вересня за рішенням Верховної Ради України відзначається День пам’яті. У цей день 1941 року нацисти знищили в Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких були євреями. Бабиним Яром називали кручі на околицях міста. Ширина ярів доходила до 300, глибина до 50 метрів, довжина ярів досягала 3,5 кілометра. Саме це місце нацисти вирішили використати для своїх злочинів.

     Десятки тисяч людей було розстріляно з 29 вересня 1941 року по 2 жовтня 1941 року.   Ті, хто прийшли до Бабиного Яру, вже ніколи не повернулися.

    Події цього дня у своїй творчості відображали низка українських письменників, діячів, що не змогли змовчати від горя та туги не дивлячість на загрозу життю. 

     Бабин Яр - це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр - це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів".

     Запрошуємо переглянути відео презентацію «Трагедія Бабиного Яру», яку підготувала завідувач Філією №15 Мацківська сільська бібліотека Ніна Бобрик.