Чорнобиль—живий плач мертвої зони!

Чорнобиль закутий колючим парканом.

Чорнобиль… Згадаємо знову і знову.     

Це місце окутане темним туманом—

Це пустка одвічна—Чорнобильська зона!

   

     Аварія на Чорнобильській атомній електростанції є наймасштабнішою техногенною катастрофою в історії людства. Пройшло 33 роки з того моменту, як у нерівний бій з ядерною стихією вступили чоловіки й жінки, чий подвиг назавжди увійшов до літопису мужності  та патріотизму українського народу. А дзвони Чорнобиля б'ють на сполох, попереджуючи про загрозу неконтрольованого атому. Спливає рік за роком, але для нашої Батьківщини, Чорнобиль залишається незагоїною раною. 33 роки дзвони Чорнобиля стукають в наші серця, змушують нас зупинитися і озирнутися в той страшний 1986-й...

     Нажаль не всі річниці в нашому календарі позначені святковим червоним кольором. І сьогодні, 25 квітня біля стели «Героям Чорнобильцям» в с. Мацківці відбувся мітинг-вшанування присвячений  33-річниці Чорнобильської трагедії, вшанували ліквідаторів аварії на ЧАЕС, а також вклонились доземно  тим, хто у 1986 році своїми грудьми, своїм серцем закрили нас від тієї страшної  біди, невидимої смерті. 

    Ведучі,  Ніна Бобрик та Алла Сень звернулися словами вдячності та поваги до всіх присутніх, розповідаючи про найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття. Пісні «Чорнобильські дзвони», «На Чорнобиль журавлі летіли», звучали у виконанні Соломахи Л.В., Бобрик Н.А., Погорєлової Л.Б. Вірш «Героям Чорнобиля» читала Ірина Гапченко. А з хвилюванням та сльозами на очах сприйняли слухачі пісню   «Над землею тумани» у виконанні Лариси Соломахи.

    До слова були запрошені  в. о старости Мацківського старостату Дзюба М.А. та голова Чорнобильської організації Назарко М.П. Вони згадали ті страшні часи, які не забудуться ніколи,  побажали всім міцного здоров’я, щоб не міліли ряди чорнобильців-побратимів, а також миру в Україні і мабуть немає жодного населеного пункту, де б не було меморіалу чи пам’ятного знаку, що засвідчує пам’ять про Чорнобильську трагедію. До підніжжя були покладені квіти, вінок та помянули всіх померлих хвилиною мовчання. А на закінчення Вероніка Дупір'як подарувала  пісню "Я бажаю вам добра!"

     Для відвідувачів Мацківської бібліотеки оформлено книжково - ілюстративну фото-виставку «Ще пам’ятають спорожнілі хати, яким буває грізним, мирний атом!» Тож запрошуємо перегорнути сторінки книг, документів, фото пожежників, які допоможуть відкрити невідомі сторінки, зазирнути в пекло радіаційної зони, знайти відповіді на хвилюючі питання… Нехай ці книги та матеріали стануть для нас не лише «німими свідками» народного горя, але і пересторогою для наступних поколінь!