субота, 24 листопада 2018 р.


День памяті мільйонних жертв Голодоморів. Всеукраїнська акція «Засвіти свічу»!


Ні труни, ні хрестів і ні тризни!
Прямо в яму, на віки- віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований гнів!
                  
        Щохвилини з вересня 1932 по липень 1933 року помирали щонайменше 17 осіб, щогодини -більше 1000, щодня- понад 24 тисячі чоловік. За десять місяців Україна втратила майже чверть свого населення. В Голодомор, за оцінками дослідників, померло від 7 до 10 тисяч чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду - діти.

        І сьогодні, 24 листопада в останню суботу  місяця вся Україна сумує за жертвами Голодомору 32-33 років. І в Мацківській сільській бібліотеці діє книжково - ілюстративна виставка спомин «Щоби більше не прийшло те горе, хай горять свічки Голодоморів». На виставці представлені документи та матеріали, книги та статті, спогади свідків тих жахливих подій, які розкривають перебіг, причини та наслідки трагедії Голодомору для українського народу. До речі, читачі цікавляться матеріалами з цієї виставки, шукають імена загиблих своїх рідних у «Книзі пам’яті». Все таки люди хочуть знати історію нашого народу. А бібліотекар Ніна Бобрик ознайомила з книгами виставки та зачитала їм вірш Дмитра Білоуса «Голодомор», а потім запалили Свічу пам’яті.
Голодомор
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимили до тла?
Як навіть вариво виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору.
-Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!
Д. Білоус





Немає коментарів:

Дописати коментар