ГОЛОДОМОР 32-33 рр.-ГЕНОЦИД. МИ НЕ ЗАБУЛИ, МИ ПАМ’ЯТАЄМО.

 

        25 листопада в останню суботу місяця в цьому році відзначається 85-та річниця з дня пам’яті жертв Голодомору. Це страшна трагедія для українського народу.

     Вшановуючи пам'ять померлих та усіх, хто зазнав голодомору, українська література художнім словом підтверджує свідчення очевидців, що зафіксовані в документах, показує, якими були ці жахливі роки. Це як контрольне нагадування про осмислення майбутнього України.
    Щорічно, завідувач сільською бібліотекою із працівниками будинку культури села Мацківці, до підніжжя Пам’ятного Знаку Голодомору, що знаходиться на цвинтарі, поклали квіти і вінок та вшанували  хвилиною мовчання пам'ять безвинних жертв Голодомору.

 А в бібліотеці розгорнуто книжкову виставку «Скорботна пам'ять поколінь», на якій представлені науково-популярні видання, історичні та архівні документи, фотографії та публікації, про геноцид української нації, спогади та свідчення очевидців і тих, хто в своїй пам’яті крізь роки  проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом. Лариса Соломаха запалила Свічу Пам’яті, а Лідія Погорєлова прочитала вірш Д. Білоуса «Голодомор».

 Свіча мільйонів загиблих голодною смертю погасла в далекому 1933 році. І сьогодні,  запалали поминальні Свічі Скорботи, в кожному містечку України. Хай для всіх людей доброї волі, ця хвилина скорботи стане актом поминання і перестороги. Хай подібне не повториться ніколи.

Покладання квітів  до підніжжя знаку Глодомору